дуракуватий
Дуракуватий, -а, -е
Дураковатый, глуповатый. Один дуракуватий челядник росказував, що як він їздив у Крим по сіль, дак хоча ж і соли наївсь уволю. Грин. І. 230.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дуракуватий — див. дурний Словник синонімів Вусика