дурбас

Дурбас, -са

м. Дуракъ. Черк. у. Дурбас! мабуть очі в його випали із лоба. Мкр. Н. 21.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурбас — -а, ч., діал. Дурень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дурбас — див. дурний Словник синонімів Вусика