дурнолобець

Дурнолобець, -бця

м. Дуракъ. Сказано — святі отці карбованці: з дурнолобця зроблять розумовця. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурнолобець — -бця, ч., діал. Дурень. Великий тлумачний словник сучасної мови