дурнісінький

Дурнісінький, -а, -е

Совершенно глупый. Рудч. Ск. II. 174. дурний дурнісінький. До крайности глупый.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурнісінький — дурні́сінький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дурнісінький — -а, -е. Пестл. до дурний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дурнісінький — див. дурний Словник синонімів Вусика
  4. дурнісінький — Дурні́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)