дябель
Дябель, -бля
м. = дявіл. Ти його медом масти, а він дяблем воня. Ном. № 7292.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дябель — див. чорт Словник синонімів Вусика