діб

Діб, доби

ж.

1) Время, пора. А молодиця наша саме у цю діб.... постерегла злодія. Кіев. г. Тепер нічна діб, — не дорого збиться з шляху. Кіев. г. Вже оця діб береться, мало не північ, а його й досі нема. Кіев. г. на всяку діб. Во всякое время.

2) Возрастъ, лѣта. сей чоловік у вашу діб. Этотъ человѣкъ вашихъ лѣтъ. Лебедин. у. Коли старий чоловік, — буде мені батьком; коли середній, — буде мені братом, а коли у мою діб, — буде мені милий. Мнж. 51. см. доба.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діб — доби, ж., діал. 1》 Час, пора. На всяку діб — будь-коли. 2》 Вік, літа. У нашу (вашу і т. ін.) діб — нашого (вашого і т. ін.) віку. Великий тлумачний словник сучасної мови