дівчинин

Дівчин, дівчинин, -на, -не

Дѣвушкинъ. Що любив і кохав, собі дівчину мав як зіроньку ясну, та за дівчиними та за ворогами покидаю нещасну. Мет. 24. Ой ішов же я через дівчинині сіни. Чуб. III. 174.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівчинин — див. дівчин. Великий тлумачний словник сучасної мови