дівчинин
Дівчин, дівчинин, -на, -не
Дѣвушкинъ. Що любив і кохав, собі дівчину мав як зіроньку ясну, та за дівчиними та за ворогами покидаю нещасну. Мет. 24. Ой ішов же я через дівчинині сіни. Чуб. III. 174.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дівчинин — див. дівчин. Великий тлумачний словник сучасної мови