1. Словник української мови Грінченка

дідів

Дідів, -ова, -ве

Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Ном. № 9350. Пан глянув на дідів город. Чуб. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла. ЗОЮР. ІІ. 24.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідів — ді́дів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дідів — -дова, -дове. Належний дідові (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дідів — Ді́дів, ді́дова, ді́дове Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дідів — ДІ́ДІВ, дова, дове. Належний дідові (у 1-3 знач.). — Дідова оселя снігом прикрита (Мирний, II, 1954, 66); Вустимко стежить.. за дідовою рукою (Багмут, Опов., 1959, 11). Словник української мови в 11 томах