діцький

Діцький, -а, -е

Дѣтскій. Повідбірав худобу і її й діцьку. Кв. І. 17. Ой роди, Боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу. Циссь, Ятрівка. 101.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me