ет

Ет

меж.

1) = ат! Посидьте, каже чоловік, у мене на лаві, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь. — Ет, ще вигадав прощаться! Ходім! Рудч. Ск. ІІ. 23.

2) Вѣдь, вотъ. Ет вісім докапав літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Мкр. Г. 58. Ет тямиш же, як я і ти, що тут стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. Мкр. Г. 25.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ет — ет вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ет — виг. 1》 Уживається для вираження розчарування, недовір'я, безнадійності. 2》 Уживається для вираження невдоволення, презирства, заперечення. 3》 Уживається для вираження докору, досади. 4》 Уживається для вираження байдужого ставлення до кого-, чого-небудь. 5》 Уживається для вираження рішучості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ет — див. ох Словник синонімів Вусика
  4. ет — ЕТ, виг. 1. Уживається при вираженні розчарування, недовір’я, безнадійності. — Люди сподіваються… — Ет! Сподіванки людські!.. (Вовчок, І, 1955,147); [Аквіла:] Ет, хоч куди подайся — вмерти треба, як не тепер, то згодом (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах