1. Словник української мови Грінченка

жабур

Жабур, -ру

м. = жабуріння. (Болото) поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жабур — жа́бур іменник чоловічого роду, істота жабуриння діал. Орфографічний словник української мови
  2. жабур — -у, ч., діал. Жабуриння (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жабур — див. водорості Словник синонімів Вусика
  4. жабур — ЖАБУРИ́ННЯ (водорості, що ростуть у стоячих водах), БАГОВИ́ННЯ, ЖА́БУР діал. На воді густо плавало слизьке жабуриння (П. Козланюк); Наймити.. витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків та жаб (І. Нечуй-Левицький); Таке мерзенне (болото), Поржавіло, від жабуру зелене (Є. Гребінка). Словник синонімів української мови
  5. жабур — ЖА́БУР, у, ч., діал. Жабуриння (у 1 знач.). Так лаяти Болото [Верша] почала: —. ..Таке ж бридке, таке мерзенне, Поржавіло, від жабуру зелене, Не хочеться паскудиться в багні (Греб., І, 1957, 53). Словник української мови в 11 томах