жадоба

Жадоба, -би

ж.

1) Жажда, сильный аппетитъ. Десь у жадобу ззів та вода напивсь, та з того й сталось. Черк. у.

2) Желаніе. Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби. МВ. ІІ. 158. Велика жадоба у простих людей до освіти. О. 1862. ІІІ. 30. О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі. К. ЧР. 186.

3) Жадность. До ласощів жадоба наглая напала. Мкр. Н.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жадоба — жадо́ба: желанье, жадность [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. жадоба — жадо́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. жадоба — Жадібність, захланність і всі мож. пох. від ЖАДІБНИЙ, поет. ненасить, ненатля; (грошей) грошолюбство, пожадливість; (чого) ЖАДАННЯ; (знань) потяг до. Словник синонімів Караванського
  4. жадоба — -и, ж. 1》 чого, до чого і з інфін. Велике бажання чогось, прагнення до чого-небудь. || Великий інтерес до чогось; зацікавлення, захоплення чим-небудь. 2》 Велике бажання їсти, пити. || Про звірячу ненаситність, ненажерливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. жадоба — ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін. Словник синонімів української мови
  6. жадоба — ЖАДО́БА, и, ж. 1. чого, до чого і з інфін. Велике бажання чогось, прагнення до чого-небудь. В серці бідного молдувана надія боролась з жадобою дикої помсти (Коцюб., І, 1955, 215); Лікар Семен Трохимович Мироненко.. Словник української мови в 11 томах