жалля

Жалля, -ля

с. = жаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом по-під хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жалля — див. сум Словник синонімів Вусика