жалібненький
Жалібний, -а, -е
1) Жалобный, грустный, тоскливый. Вдова теє забачала, жалібнії слова промовляла. Макс. (1849), 87. Заспівали вони тіх жалібних пісень, що молода прощається з чорною косою, дівочою красою, з батьком та матіррю. Левиц. І. 21.
2) Минорный (въ музыкѣ). КС. 1892. III. 384. ум. жалібненький, жалібнесенький. Ой ти, соловей, ти, манесенький... а на голосочок жалібнесенький. Чуб. V. 759.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жалібненький — жалібне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- жалібненький — -а, -е. Зменш.-пестл. до жалібний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- жалібненький — ЖАЛІБНЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до жа́лібни́й 1. — Ой, так не затужить і рідная ненька. Як ти, моя калинонько, моя жалібненька… (Л. Укр., І, 1951, 217). Словник української мови в 11 томах