жандарик

Жандар, -ра

м. Жандармъ. Там жандари ходили, Марусеньку водили. Чуб. V. 981. ум. жандарик. Як побігла Бондарівна темними лугами, а за, нею жандарики з гострими шаблями. Грин. ІІІ. 613.