жаркенький

Жаркий, -а, -е

1) Жаркій, горячій. День був дуже жаркий. Стор. ІІ. 17. Не жарке вугілля. Черк. у.

2) Алый. Ой коли б я такая, як калина жаркая. н. п.

3) = жалкий 1. Кропива така жарка, — аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости. — По слідочку жарку кропиву садила. Чуб. V. 488. ум. жаркенький. Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п'яненького. Чуб. V. 916.