1. Словник української мови Грінченка

жартушки

Жартушки, -ків

м. мн. Шутки. Кому жартушки, а мишці смертушки. Ном. № 2351.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жартушки — жарту́шки множинний іменник, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. жартушки — див. жарт Словник синонімів Вусика
  3. жартушки — ЖАРТ (щось сказане або зроблене для сміху, розваги), ВИ́ТІВКА, ВИ́ГАДКА, ВИ́ХВАТКА розм.; ЖАРТУ́ШКИ розм., ПРИ́СМІ́ШКА рідше (перев. про сказане). Тодося трохи припала князеві до вподоби своїми жартами та веселою вдачею (І. Словник синонімів української мови
  4. жартушки — ЖАРТУ́ШКИ, шок, мн., розм. Все, що говориться, робиться задля розваги, сміху. Котові жартушки, а миші смертушки (Укр.. присл.., 1955, 152); Він підходив то до одного, то до другого з пісенними жартушками (Баш, На землі.., 1957, 4). Словник української мови в 11 томах