1. Словник української мови Грінченка

женило

Женило, -ла

м. Насмѣшливо: парень, котораго пора женить. Сим. 177. То таке женило аж під стелю. Рудч. Ск. II. 107.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. женило — -а, ч., жарг. Хлопець, якого вже час женити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. женило — жени́ло ірон. чоловічий статевий орган (ср): Тому женюхові ще женило не виросло (Авторка)|| = будуляк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. женило — див. молодий Словник синонімів Вусика