жень

Жень, -ні

ж. Сжинъ, ужинъ. Моєї жені снопів не дали. Канев. у. Жень не пов'язана, покидана гуком лежить. Г. Барв. 233.

2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей. Радом. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жень — -і, ж., діал. Те, що зжате. Великий тлумачний словник сучасної мови