1. Словник української мови Грінченка

жирок

Жир, -ру

м.

1) Жиръ. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. Ном. № 10800.

2) Кормъ, пропитаніе, добыча (у дикихъ звѣрей). Качки полетіли на жири.

3) Орѣшки изъ дерева букъ. Камен. у.

4) Трефовая масть (въ картахъ). К. С. 1887. VI. 463. ум. жирок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жирок — жиро́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. жирок — -рку, ч. Зменш.-пестл. до жир I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жирок — жиро́к → жир Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. жирок — ЖИРО́К, рку́, ч. Зменш.-пестл. до жир¹. [Несміян:] Біжи, біжи, синок, спускай жирок (Дмит., Драм. тв., 1958, 161). Словник української мови в 11 томах