жничка

Жниця, -ці

ж. = жнія. ум. жничка. МВ. І. 125.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жничка — жни́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. жничка — -и, ж. Зменш. до жниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жничка — ЖНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до жни́ця. Мати пішла жати. Надвечір придивляються – не видно Ганни, чи не додому пішла? Питають других жничок,– не бачили, щоб ішла... (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах