жничка
Жниця, -ці
ж. = жнія. ум. жничка. МВ. І. 125.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жничка — жни́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- жничка — -и, ж. Зменш. до жниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жничка — ЖНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до жни́ця. Мати пішла жати. Надвечір придивляються – не видно Ганни, чи не додому пішла? Питають других жничок,– не бачили, щоб ішла... (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах