жовни

Жовна и жовни II

с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. ІІІ. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жовни — див. жовна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жовни — ЖО́ВНИ див. жовна. Словник української мови в 11 томах