жорілка

Жорілка, -ки

ж. Кружокъ изъ сплетенной лозы, служащій ошейникомъ для телятъ, а также связью на воротахъ. Пора теля узять на жорілку. Сосн. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me