заарештувати
Заарештува́ти, -ту́ю, -єш
гл. Арестовать, заарестовать. Як тобі село покинути, коли в тебе ніякого паперу немає? Да тебе всяка судова погань заарештує. К. Дів. С 15.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заарештувати — заарештува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заарештувати — див. заарештовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заарештувати — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
- заарештувати — Заарештува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заарештувати — ЗААРЕШТУВА́ТИ див. заарешто́вувати. Словник української мови в 11 томах