1. Словник української мови Грінченка

заарештувати

Заарештува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Арестовать, заарестовать. Як тобі село покинути, коли в тебе ніякого паперу немає? Да тебе всяка судова погань заарештує. К. Дів. С 15.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заарештувати — заарештува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заарештувати — див. заарештовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заарештувати — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. заарештувати — Заарештува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заарештувати — ЗААРЕШТУВА́ТИ див. заарешто́вувати. Словник української мови в 11 томах