забайдуже

Забайду́же

нар. = байдуже. А як він випас нам луки, мак те забайдуже? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забайдуже — забайду́же прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. забайдуже — Забайду́же, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)