забасувати

Забасува́ти, -су́ю, -єш

гл.

1) О лошади: начать бить ногами, становиться на дыбы.

2) Закабаливать. Забасували хлопця у чужі руки аж на три годи. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забасувати — забасува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забасувати — -ую, -уєш, док. Почати басувати (про коней). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забасувати — ЗАБАСУВА́ТИ² див. забаси́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. забасувати — ЗАБАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Почати басувати (про коней). Цьвохнув Білограй батіжком. Сірий жеребець забасував по кругу (Мушк., Чорний хліб, 1960, 46); Коні вдарили копитами об землю і з місця забасували, як змії (Панч, І, 1956, 309). Словник української мови в 11 томах