забачитися

Забачитися, -чуся, -чишся

гл.

1) Увидѣть себя. Коли на тім злиденнім полі забачуся в щасливій долі? Грин. III. 632.

2) Увидѣться. Забачимося в кушніра на жердці. Ном. № 10247.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забачитися — заба́читися дієслово доконаного виду побачитися, мати зустріч з ким-небудь розм. Орфографічний словник української мови
  2. забачитися — і зобачитися, -чуся, -чишся, док., розм. Побачитися, мати зустріч з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забачитися — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм. Словник синонімів української мови
  4. забачитися — ЗАБА́ЧИТИСЯ і ЗОБА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Побачитися, мати зустріч з ким-небудь. Забачимося в кушніра на жердці (Сл. Гр.); Товариш, бачте, позначив йому [козакові] під містом де забачитись (Вовчок, І, 1955, 319); Жаль, що не вдалося тут з дядьком забачитись (Л. Укр., V, 1956, 42). Словник української мови в 11 томах