1. Словник української мови Грінченка

забрести

Забрести́, -реду́, -деш

гл.

1) Забресть, зайти. Ой ти брів, чорнобрів, чом до мене не забрів? Чуб. V. 1126 — в голову. Взбрести на умъ. Робе, що в голову йому забреде. Харьк.

2) Зайти въ водѣ (напр. во время ловли рыбы неводомъ). Аф.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забрести — забрести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забрести — [забреисти] -еиду, -еидеш, -еидеимо, -еидеите; мин. -бр'іў, -бреила; нак. -еиди, -еид'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. забрести — див. забрідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забрести — ЗАБЛУКА́ТИ (випадково зайти, потрапити куди-небудь), ЗАБЛУДИ́ТИ, ЗАБРЕСТИ́, ПРИБЛУКА́ТИ, ПРИБЛУКА́ТИСЯ, ЗАБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗАБЕ́ЙКАТИСЯ діал. Марійка заблукала на шкільний майдан. Там .. грались проти сонця школярі (Д. Словник синонімів української мови
  5. забрести — Забрести́, -бреду́, -бреде́ш; забрі́в, забрела́, -брели́; забрі́вши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. забрести — ЗАБРЕСТИ́ див. забріда́ти. Словник української мови в 11 томах