забудьок
Забу́дьок, -дька
м.
1) Забытый предметъ. Черк. у.
2) Забытый въ печи хлѣбъ. Як забудька ато ззість, то все буде забувати. Подол. г.
3) раст. чернобыль. Arthemisia vulgaris L. наївся забудьків. Сталъ забывчивъ. Ном. № 13742.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me