1. Словник української мови Грінченка

забулькотати

Забулькота́ти, -чу́, -чеш и забулькоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл. Сильно забульчать. Шубовсть у воду! тільки забулькотіло. Харьк. Чоп як відіткнувся, вода й забулькотіла у човен. Стор. І. 82.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забулькотати — забулькота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забулькотати — -очу, -очеш і забулькотіти -очу, -отиш, док. Підсил. до забулькати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забулькотати — ЗАБУЛЬКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАБУЛЬКОТІ́ТИ, очу,́ оти́ш, док. Підсил. до забу́лькати 1. Забулькотала вона [вода] у горлі, — стара похлинулася, здригнула — і розкрила очі (Мирний, І, 1954, 361)... Словник української мови в 11 томах