забухикати

Забухикати, -каю, -єш

гл. Закашлять глухо и сильно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забухикати — забухи́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. забухикати — -аю, -аєш, док., розм. Почати бухикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забухикати — ЗАБУХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бухикати. На печі завовтузився, забухикав, закректав дід Іванюта (Кир., Вибр., 1960, 356). Словник української мови в 11 томах