забухикати
Забухикати, -каю, -єш
гл. Закашлять глухо и сильно.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забухикати — забухи́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- забухикати — -аю, -аєш, док., розм. Почати бухикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забухикати — ЗАБУХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бухикати. На печі завовтузився, забухикав, закректав дід Іванюта (Кир., Вибр., 1960, 356). Словник української мови в 11 томах