завагоніти
Завагоні́ти, -ні́ю, -єш
гл. = завагітніти. А та чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, вже й завагоніла. ЗОЮР. II. 33. От як його жінка завагоніла, так теща і каже йому: привези ж її до мене рожать. ЗОЮР. II. 38.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завагоніти — завагоні́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- завагоніти — -ію, -ієш, док., розм., заст. Завагітніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завагоніти — ЗАВАГІ́ТНІТИ без додатка, а також ким (стати вагітною), ЗАЧА́ТИ кого, що, заст., поет., ПОНЕСТИ́ без додатка, а також кого, що, розм., ЗАВАГОНІ́ТИ заст., ЗАВАГОТІ́ТИ заст.; НАБІ́ГАТИ без додатка, а також кого, що, розм. зневажл. (перев. Словник синонімів української мови
- завагоніти — ЗАВАГОНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., заст. Завагітніти. [Килина:] Запродали мою матір волосному писареві, котрий покинув її, як завагоніла, а потім вигнали її з рідної хати… (Кроп., IV, 1959, 300). Словник української мови в 11 томах