1. Словник української мови Грінченка

завважити

Завважити, -жаю, -єш

сов. в. завважити, -жу, -жиш, гл. Замѣчать, замѣтить, подмѣчать, подмѣтить, усмотрѣть, соображать, сообразить. І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого. МВ. ІІ. 117. Я вже завважив мирового, який він. Н. Вол. у. Їдь-но, а там далі завважимо, куди нам повертати. Н. Вол. у. Уже й сих слів Христових досить, щоб завважити, як противні слова п. Аскоченскаго науці християнській. Костом. (О. 1862. VI. 10).

2) Дѣлать, сдѣлать замѣчаніе кому.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завважити — завва́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завважити — див. зауважувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завважити — ЗАВВА́ЖИТИ див. заува́жувати. Словник української мови у 20 томах
  4. завважити — ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ (ЗАВВА́ЖИТИ) розм., ЗАМІ́ТИТИ розм., ЗАПРИМІ́ТИТИ розм., ПІЙМА́ТИ розм., НАСТЕРЕГТИ́ розм. Словник синонімів української мови
  5. завважити — ЗАВВА́ЖИТИ див. заува́жувати. Словник української мови в 11 томах