1. Словник української мови Грінченка

завинути

Завину́ти, -ну́, -не́ш

гл. = завити 2. Купи, мати, шовку завинуть головку. н. п. Відказала вона, взявши грушу і завинула її в хустку. Св. Л. 204. Знайшла дитину, — ні в віщо завинути. Г. Барв. 529.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завинути — зави́ну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завинути — див. завивати III. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завинути — ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше... Словник синонімів української мови
  4. завинути — Завину́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. завинути — ЗАВИ́НУ́ТИ див. завива́ти³. Словник української мови в 11 томах