завичка
Завичка, -ки
ж. = звичка. брати завичку. Привыкать, имѣть обыкновеніе. Я й завички не брала удень спати. Зміев. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завичка — див. звичай Словник синонімів Вусика
- завичка — Звичка Словник чужослів Павло Штепа
- завичка — За́вичка, -вички, -вичці; за́вички, -вичок, -вичкам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- завичка — ЗАВИ́ЧКА, и, ж., діал. Звичка. Я й завички не брала удень спати (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах