завичка

Завичка, -ки

ж. = звичка. брати завичку. Привыкать, имѣть обыкновеніе. Я й завички не брала удень спати. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завичка — див. звичай Словник синонімів Вусика
  2. завичка — Звичка Словник чужослів Павло Штепа
  3. завичка — За́вичка, -вички, -вичці; за́вички, -вичок, -вичкам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. завичка — ЗАВИ́ЧКА, и, ж., діал. Звичка. Я й завички не брала удень спати (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах