завкри(в)дно

Завкри(в)дно

нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Камен. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me