заволоком

Заволо́ком

нар. О посѣвѣ: безъ предварительнаго вспахиванія, посѣявъ по жнитву и потомъ забороновавъ зерно. Заволоком — уродиться як нароком. Ном. № 7169.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me