заволочити
Заволочити
см. заволочувати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заволочити — заволочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заволочити — [заволочитие] -лоучу, -лочиеш; нак. -лочи, -лоуч'іт' Орфоепічний словник української мови
- заволочити — див. заволочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заволочити — Заволочи́ти, -лочу́, -ло́чиш, -ло́чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заволочити — ЗАВОЛОЧИ́ТИ див. заволо́чувати. Словник української мови в 11 томах