завоняти

Завоня́ти, -ня́ю, -єш

гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє. Ном. № 3289.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завоняти — -яю, -яєш, док., розм., рідко. Почати воняти. Великий тлумачний словник сучасної мови