завоняти
Завоня́ти, -ня́ю, -єш
гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє. Ном. № 3289.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завоняти — -яю, -яєш, док., розм., рідко. Почати воняти. Великий тлумачний словник сучасної мови