1. Словник української мови Грінченка

заворкотати

Заворкота́ти, -чу, -чеш

гл. Замурлыкать. Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не заворкоче. Ном. № 12270.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заворкотати — заворкота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заворкотати — і завуркотати, -кочу, -кочеш і заворкотіти і завуркотіти, -очу, -отиш, док. 1》 Почати воркотати, вуркотати, воркотіти, вуркотіти (про голубів, горлиць і т. ін.). 2》 перен. Ніжно, лагідно заговорити. 3》 перен., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заворкотати — ЗАВОРКОТА́ТИ і ЗАВУРКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ЗАВОРКОТІ́ТИ і ЗАВУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. 1. Почати воркотати, вуркотати, воркотіти, вуркотіти (про голубів, горлиць і т. ін.). Як тільки почали розпукуватися берези, ..дикі голуби заворкотали (Горд. Словник української мови в 11 томах