завідка

За́відка, -ки

ж. Въ пловучей сукновальнѣ, помѣщаемой на лодкахъ: передняя, меньшей величины лодка, на которую упираются валы колесъ. Вас. 173.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me