завітувати
Завітувати, -тую, -єш
гл. Завѣщать. Духом високим... жив та й нам його завішував наги батько Тарас. О. 1862. III. 25.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завітувати — завітува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- завітувати — ЗАВІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., заст., рідко. Заповідати (у 1, 2 знач.). Предки наші неволею Той мур мурували, – По цеглині розібрати Вам завітували (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах