загиба

Заги́ба, -би

ж. = загиб. Чи нема у вас чого ад поганки? Жаден день поганка; та вічня загиба та й годі. Лубен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загиба — див. смерть Словник синонімів Вусика