загиба
Заги́ба, -би
ж. = загиб. Чи нема у вас чого ад поганки? Жаден день поганка; та вічня загиба та й годі. Лубен. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загиба — див. смерть Словник синонімів Вусика