загибнути

Заги́бнути

см. загибати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загибнути — заги́бнути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. загибнути — див. загибати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загибнути — ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. загибнути — ЗАГИ́БНУТИ див. загиба́ти. Словник української мови в 11 томах