заглемедзок

Заглеме́дзок, -дзка

м. Грубо сдѣланный предметъ. Воно таке, ніщо: заглемедзок. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me