1. Словник української мови Грінченка

заглушувати

Заглушувати, -шую, -єш

гл. = заглушати. Усякий чоловік заглушує своє горе: хто п'янством, хто скнаростю, а сей, бач, казками. Г. Барв. 311.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заглушувати — заглу́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заглушувати — ЗАГЛУШАТИ (звук) притишувати, пом'якшувати; (кого) глушити, оглушувати; (горе) затамовувати; (бур'яни) не давати рости <�розвиватися>. Словник синонімів Караванського
  3. заглушувати — див. заглушати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заглушувати — ЗАГЛУША́ТИ (робити звук нечутним або менш чутним), ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ГЛУШИ́ТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ПРИТИ́ШУВАТИ, ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, ПРИТЛУМЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. заглушувати — ЗАГЛУ́ШУВАТИ див. заглуша́ти. Словник української мови в 11 томах