1. Словник української мови Грінченка

заглядіти

Загле́діти и загля́діти, -джу, -диш

гл. Увидѣть, завидѣть. Як загледить да козаченька на морі. Мет. 101. Загледівши, що її доганяють, побіжить, як полетить на крилах. МВ. ІІ. 45. Загледіла рибалочку, що хороший на вроду. Чуб. V. 560. Вареників не дали. Він і заглядів, що вони на полиці стоять. Мнж. 110.

---------------

Загля́діти

см. загледіти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заглядіти — загля́діти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. заглядіти — і рідко загледіти, -джу, -диш, док., перех., розм. Те саме, що побачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заглядіти — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
  4. заглядіти — Загле́діти і загля́діти, -гле́[я́]джу, -гле́[я́]диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заглядіти — ЗАГЛЯ́ДІТИ і рідко ЗАГЛЕ́ДІТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що поба́чити. Виходила вона проти череди і вгляділа Василя, як він сидів на окопі; загляділа вона його карі очі, чорні брови (Н.-Лев., І, 1956, 73). Словник української мови в 11 томах