загонити

Заго́нити, -ню, -ниш

гл. = заганяти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загонити — заго́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загонити — див. заганяти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загонити — загна́ти / заганя́ти (заго́нити) у моги́лу (до моги́ли, на той світ і т.ін.) кого. Довести до передчасної загибелі, прискорити чию-небудь смерть. Фразеологічний словник української мови
  4. загонити — ЗАГО́НИТИ див. заганя́ти¹. Словник української мови в 11 томах