1. Словник української мови Грінченка

загрівати

Загрівати, -вію, -єш

сов. в. загріти, -рію, -єш, гл.

1) Согрѣвать, согрѣть. А чортяка до парубка, давай загрівати його. Г. Барв. 190. Та прихили своє личко, най моє загріє. Гол. IV. 452.

2) Проникнуть со своимъ тепломъ. Туди (в труну) й вітер не завіє, і сонечко не загріє. Мир. 183.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загрівати — загріва́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. загрівати — -аю, -аєш, недок., загріти, -ію, -ієш, док., зах. 1》 перех. Робити теплим, гарячим; зігрівати. 2》 перех., перен. Морально підтримувати кого-небудь; втішати, підбадьорювати когось. || до чого. Заохочувати, закликати, підбурювати до дії і т. ін. 3》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загрівати — ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. загрівати — ЗАГРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док,, зах. 1. перех. Робити теплим, гарячим; зігрівати. Велика ватра груди загріває… (У. Кравч., Вибр. Словник української мови в 11 томах