загрімати

Загріма́ти, -ма́ю, -єш

сов. в. загреміти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Мет. 259. Заревіло, загреміло, застугоніла земля. Стор. МПр. 143.

---------------

Загрімати и загрима́ти, -ма́ю, -єш

гл.

1) Загремѣть, застучать.

2) — на кого. Закричать на кого. Батько часом на нього загрима. О. 1862. VIII. 19.

2) — кого. Постоянными криками, бранью отупить кого. Ще в сповиточку загримають тебе. МВ. І. 45.